відповзати — а/ю, а/єш, недок., відповзти/, зу/, зе/ш, док. Повзучи, віддалятися від кого , чого небудь … Український тлумачний словник
відповзати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підповзати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
одп... — див. відп...; напр.: одпада/ти, одпива/ти, одпиха/ти, одповза/ти, о/дповідь, одпоро/ти, одпоро/тися, одпо/рюватися, одпра/ва, одпупкува/тися, о/дпуст і т. ін. див. відпадати, відпивати, відпихати … Український тлумачний словник
підповзти — див. підповзати … Український тлумачний словник
розповзатися — I розповз атися а/ється, недок., розповзти/ся, зе/ться, док. 1) Відповзати в різні боки (про кількох чи багатьох людей, тварин, комах); розлазитися. || Повільно розходитися, роз їжджатися в різні боки, місця; переставати бути разом. || Повільно… … Український тлумачний словник